інтердикт

інтердикт
-у, ч.
1) У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої-небудь дії однієї з сторін; у середні віки – відлучення від церкви.
2) У католицькій церкві – повна або часткова заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав Папа Римський з метою покарання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "інтердикт" в других словарях:

  • інтердикт — Інтердикт: заборона виконання богослужінь і релігійних обрядів [40] заборона [48] заборона церковних відправ і виконання релігійних обрядів [47;46 1;46 2] …   Толковый украинский словарь

  • інтердикт — іменник чоловічого роду у католицькій церкві заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав папа з метою покарання іст …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»